Каталог статей

Головна » Статті » Виробниче навчання

ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ КОНКУРЕНТНОЗДАТНОСТІ СТУДЕНТІВ- ПРОКАТНИКІВ


Н.В. Швайка – завідувач металургійним відділенням НТ НМетАУ,

викладач спеціальних дисциплін

 



      Сучасний ринок праці стає більш вимогливим до зростаючої галузевої та професійної підготовленості, мобільності випускника. Ці вимоги змінюються залежно від того як прискорюються темпи оновлення технологічних процесів, обладнання і відповідно видів продукції. Необхідно врахувати також, що в умовах світової глобалізації з кожним роком розширюються можливості молодої людини проявити себе за межами країни.
     Практичне навчання є складовою частиною навчального процесу яка має за свою мету закріплення та поглиблення знань надбаних студентами в процесі навчання.  Виробити в них необхідні  вміння та навички  по спеціальності а також, (що не меньш важливо) навички субординації  та організаційної діяльності в трудовому колективі.
     Вивобниче навчання –це процес, який являється основним компонентом підготовки фахівців любого рівня.
         Останнім часом відбуваються суттєві зміни у навчальних планах: з’являються нові дисципліни, змінилось співвідношення між теоретичними і практичними видами занять.
 Враховуючи це, були внесені зміни в навчальні плани, зорієнтовані на збільшення навчальної практики.
     Цікава думка студентів про якість практичної підготовки і ефективність практики на виробництві (данні вибрано в інтернеті). У 2005 році було проведено анкетування 2328 студентів (випускників цього року) з різних напрямів підготовки. На запитання про те, що ускладнює проходження практики на виробництві, отримали такі дані:
     - недостатнє технічне оснащення бази практики – 37%;
     - відсутність відповідних об'єктів практики – 23%;
     - недостатня консультативна допомога з боку спеціалістів і керівників від виробництва - 42%;
     - відсутність належного керівництва з боку викладачів навчального закладу – 5%.
          Ефективність практики на виробництві та в навчальному закладі визначена студентами у такому співвідношенні:
     - на виробництві – 60%;
     - у навчальному закладі – 12%;
     - не ефективна в цілому – 8%.
          Після проходження практики і виробничо-творчих контактів з працюючими спеціалістами у студентів змінюється оцінка своїх професійних якостей:
     - посилюється критичне ставлення до своїх знань, умінь і навичок, професійної майстерності;
     - підвищується вимогливість до особистої компоненти;
     - знижується уявлення про себе як підготовленого спеціаліста;
     - певним чином змінюється відношення до обраної професії.
          Студент усе частіше засвідчує рівень своєї практичної підготовленості як "бачив, але не вмію”, "вмію погано” або "взагалі не бачив”.
     Вважають рівень своєї практичної підготовки достатнім 62% студентів, а незадоволені ним, відповідно 38%.
              Певним чином можливо стабілізувати практичну підготовку студентів за рахунок навчальної практики, яка проводиться безпосередньо в навчальному закладі. Але з кожним роком робити це все складніше. Фактично протягом останніх 15 років не проводилось поповнення лабораторного та демонстраційного обладнання, не кажучи про технічне оснащення.
Важливим для студента-практиканта є не тільки місце проходження практики, але й відповідне методичне забезпечення .
        Для забезпечення практичного навчання студентів відділення працює над створенням комплексу навчально-методичного забезпечення, яке відповідало б вимогам змісту освіти.
     На металургійному відділенні НТ НМетАУ для спеціальності 5.090409.01 „Електрометалургія сталі і феросплавів” навчальним планом передбачено такі виді практик:
     -ознайомча практика (4-ий семестр);
     -практика навчальна (7-й семестр);
     -технологічна практика (7-й семестр);
     -переддипломна практика (7-й семестр)
     Кожен вид практики базується на Положенні про практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 8.04.1993 року і має регламент, визначений навчальним планом.
     Навчальна практика для отримання робочої професії охоплює 378 годин і має місце в 7-му семестрі. Основою практики є навчальна програма, яка повністю розкриває мету і завдання практики. Метою практики є закріплення отриманих теоретичних знань для одержання робочої професії „Технолог-металург”.
     Підсумком практики є складання іспитів на отримання робочої професії у цехах базових підприємств міста.
     Технологічна практика охоплює 756 години і проводиться в 7-му семестрі. Програмою практики передбачено роботу студентів дублерами прокатників чи на оплачуваних посадах. Студенти на практиці вдосконалює і поглиблює свої знання за своїм фахом. Підсумком технологічної практики є оцінка, що виставляється керівником практики від навчального закладу після співбесіди зі студентом, враховуючи власні спостереження за самостійною роботою студента, виконання індивідуального завдання, а також характеристику, видану керівником практики від підприємства.
     Переддипломна практика охоплює 270 годин і проводиться у 7-му семестрі по завершенні теоретичного навчання. Основою практики є навчальна програма, яка повністю пояснює мету і завдання змісту практики. Метою переддипломної практики є закріплення на виробництві теоретичних знань, отриманих студентами за період навчання, засвоєння практичних навичок в організації й управлінні виробництвом. Виконуючи обов’язки дублера майстра виробничої дільниці, студент вивчає організацію роботи в прокатних цехах, технологію прокатки труб, економічні показники роботи цехів. Крім того студент повинен зібрати матеріал для дипломного проектування, підготувати і здати звіт-зошит, отримати диференційований залік із практики.
        Слід також відмітити що нормативно-правова база, яка регламентує взаємовідносини між навчальними закладами та базами практик, в значній мірі не відповідає сучасним вимогам, що ускладнює проходження виробничої практики студентами. При підготовці молодшого спеціаліста за фахом „Обробка металів тиском” навчальним планом передбачено такі виді практик:
     -навчальна слюсарна (4-ий семестр);
     -ознайомча практика (4-ий семестр);
     -практика для отримання робочої професії (7-ий семестр);
     -навчально-технологічна практика (7-ий семестр);
     -навчально-переддипломна практика (7-ий семестр)
     Кожен вид практики базується на Положенні про практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 8.04.1993 року і має регламент, визначений навчальним планом.
     Навчальна слюсарна практика проводиться на 2-му курсі в 4-му-семестрі, охоплює 108 годин. Основою проведення практики є навчальна програма практики; типова програма, яка охоплює базу практики, розподіл бюджету годин, завдання практики, щоденник практики і робочу програму, в якій наведено тематику виконання робіт у процесі практики. Кожне робоче місце оснащене потрібним обладнанням та інструментом. Під час проходження практики в слюсарно-механічних майстернях студенти отримують практичні навички з основних видів слюсарних, зварювальних і верстатних робіт. Підсумком практики є диференційований залік.
     Ознайомча практика проводиться в 4-му семестрі і охоплює 54 години. Основою практики є навчальна програма, що розкриває завдання і мету практики. Практика проходить на базових підприємствах міста, де студенти знайомляться з обладнанням і технологією виробництва труб.
     Практика для отримання робочої професії охоплює 270 годин і проходить в 7 семестрі. Основою практики є навчальна програма, яка повністю розкриває мету і завдання практики. Метою практики є закріплення отриманих теоретичних знань і одержання робочої професії „Технолог-прокатник”.
     Підсумком практики є складання іспитів на отримання робочої професії у цехах базових підприємств міста.
     Навчально-технологічна практика охоплює 702 години і проводиться в 7-му семестрі. Програмою практики передбачено роботу студентів дублерами прокатників. Студент на практиці вдосконалює і поглиблює свої знання зі спеціальності, яку оволодіває. Підсумком технологічної практики є оцінка, що виставляє керівником практики від навчального закладу після співбесіди зі студентом, враховуючи власні спостереження за самостійною роботою студента, виконання індивідуального завдання, а також характеристику, видану керівником практики від підприємства.
     Навчальна переддипломна практика охоплює 270 годин і проводиться у 7-му семестрі по завершенні теоретичного навчання. Основою практики є навчальна програма, яка повністю пояснює мету і завдання практики. Метою переддипломної практики є закріплення на виробництві теоретичних знань, отриманих студентами за період навчання, засвоєння практичних навичок в організації і управлінні виробництвом. Виконуючи обов’язки дублера-майстра виробничої дільниці, студент вивчає організацію роботи в прокатних цехах, технологію прокатки труб, економічні показники роботи цехів. Крім того, студент повинен зібрати матеріал для дипломного проектування, підготувати і здати звіт-зошит, отримати диференційований залік з практики.
     Щоденник-звіт з практики студенти ведуть протягом усієї практики, а по закінченню практики оформляють його відповідно до стандартів технікуму і захищають перед комісією.
     До звіту додається відгук, написаний керівником практики від виробництва.
      Для покращення умов проведення практики необхідно залучати на конференції з підведення підсумків технологічної та переддипломної практик кваліфікованих майстрів, керівників базових підприємств, керівників практики від виробництва, залучати їх до керівництва ДЕК.
     Необхідно зрозуміти, що добре організована практична підготовка дає можливість студенту не тільки оволодіти конкретними уміннями і навичками, поєднати теорію з практикою, а головне – відчути себе фахівцем.
     
Категорія: Виробниче навчання | Додав: admin (13.12.2010)
Переглядів: 2576 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]